звільнення україни від нацистської окупації

Держава в Спарті




Іншим полісом, мала великий вплив на історію Стародавньої Греції, була Спарта. В основі виникнення государствa в Спарті, що відносяться в основному до VIII-VII ст. до н.е., лежали загальні закономірності розкладання первобитнообщінного ладу. Але якщо в Афінах ці закономірності привели практично до майже повного відмирання родоплеменими відносин, то в Спарті процес виникнення держави відрізнявся істотними особливостями і супроводжувався збереженням значних залишків родової організації. 
Головною особливістю історичного розвитку Спарты було втручання у становлення класового суспільства зовнішнього насильницького фактора. Міграція племен на Балканському півострові, що розпочалася в XII в. до н.е., супроводжувалася військовими зіткненнями між ними. Об'єднання завойовників зайшлі дорійського племен з місцевими ахейскімі в долині Лакеоніі призвело до утворення спартанський громади і дозволило їй у VIII - VII ст. до н.е. розширити межі своїх володінь, поневолити населення завойованому сусідній області - Мессеніі і поставити в залежність населення, що мешкали на периферії завойованому території. 
Завоювання призвело до виникнення спільної власності завойовників на землю - основне в тих умовах засіб виробництва - і рабів. Разом з нею виникла й чітка класова диференціація - спартіати перетворилися в панівних клас рабовладельцев, а підкорений жителі на рабів або неполноправних громадян. 
Організація політичної влади у спартіатов була типовою для періоду розпаду первобитнообщінного ладу - два родоплеменими вождя (як результат об'єднання дорійського і ахейскіх племен), рада старійшин, народне збори. Але вона не давала достатніх коштів для панування над підкорений населенням, чисельність якого приблизно в 20 разів перевищувала чисельність завойовників. Об'єктивно виникла потреба в організації політичної влади, не збігається з усім населенням, що забезпечує незначною його частини панування над масою поневолених. 
У той же час необхідність панування над поневоленим масами, забезпечення їх експлуатації вимагала єднання спартіатов, збереження деяких елементів родоплеменими спільності. Цьому сприятиме і аграрний характер господарства Спарты, відома ізоляція території країни, замкнутої гірськими хребтами, що перешкоджало розвитку зовнішньої торгівлі і товарно-грошових відносин. Сукупність цих обставин зумовила збереження значних елементів військової демократії та в умовах остаточно оформившимися класового суспільства. 
Соціальний і політичний устрій Спарты цього періоду було закріплено ретро (договором), приписують легендарному законодавцю Лікургу. Лікург як історична особистість, імовірно, не існував, час його реформ точно не встановлено. Вважається, що ретро відноситься до VIII-VII ст. до н.е., а остаточно "лікургов строй" склався до кінця VII - початку VI ст. до н.е. Ретро (можливо, їх було кілька) намагалася вирішити два основні завдання - забезпечити єдність спартіатов шляхом стримування майнової диференціації між ними і створити організацію їхнього спільного панування над завойовані населенням.

доза хлора для обеззараживания воды